Гряде черговий фестиваль "Азія-Кіно" - у Києві 11-16 жовтня у кінотеатрі "Україна". Усі азіє- та сінемафіли в екстазі. Прогляньте афішу, і ви теж схочете побачити кожен фільм. Але я особливо чекаю на стрічку Гаріна Нуґрого Опера Ява/Opera Jawa (2006). Це сучасний індонезійський переспів старої як світ історії з індійського епосу "Рамаяна". Був собі принц Рама, була собі його дружина Зіта. І було все казково, поки Зіту не спокусив зловісний король...
Опера Ява - це суцільне видовище, пишуть усі як один огляди. Багато музики, танців, барв. Ніби справді опера.
15(пн) і 16(вт) жовтня, 19:00, к-р "Україна", синхронне озвучування, 120 хв.
9 жовтня 2007 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
2 коментарі:
І як враження від стрічки?
Протягом сеансу із залу вийшла третина глядачів. Іще одна третина тупо реготала весь сеанс і заважала тій бідолашній третині, які намагалися хоч трохи перейнятися фільмом.
Фільм справді дУУже химерний. "Опера Ява" виявилася в прямому сенсі оперою, і всі діалоги не говорилися, а співалися й танцювалися. Місцями я захлиналася від надміру індонезійської культури та метафоричності зображення. У фільмі багато контрасту, наприклад, між красивезними до болю картинками пейзажів і костюмів і буквально болючим натуралізмом, як-от відтята буйволяча голова чи вийняте закривавлене жіноче серце.
"Опера Ява" - це реквієм за стотисячними жертвами індонезійських природних і соціальних катаклізмів. Тому лінія любовного трикутника й зради переплітається з повстаннями селян.
Рекомендую любителям інших культур, артхаусу і мистецької кінематографії.
Дописати коментар