До Інду через Рейн

Я відкрила для себе новий Боллівуд, коли була о-перкою в Німеччині, у січні-червні 2006-го. Той самий RTL II, про який я писала в попередньому записі, у принципі мені подобався, а тут іще й нагадав про індійське кіно. У нас же про нього забули на початку 90-х. Відтоді, як Союз умер і перестав купувати фільми у братнього народу, просіювати їх через ідеологічне сито і, без сумніву, чудово дублювати на ленінградській кіностудії ім. Горького.

Так через років 15 ожило в мені дитяче захоплення. Хоча інтерес до Індії не згасав ніколи. Коли мені було 6, мама вичислила в якійсь шарашній московській канторі за датою народження, хто з нашої сім'ї ким був у минулому житті. Йшов 90-й рік, усілякі підозрілі організації виростали як гриби після дощу і один поперед другого спішили відкрити всю правду про астрологію, нумерологію, хіромантію, секс і т. д. Коротше, про всякі заборонені до того речі. Виявилося, що в минулій "інкарнації" я була індійським чоловіком десь у 9 ст., здається, невисокої касти, можливо, шевцем:) Казка мені так сподобалася, що я досі в неї вірю!