Розфарбуй у шафрановий!

Я досі під враженням від фільму, який подивилась у суботу! Іще ніколи мені ТАК не хотілося, аби індійський фільм потрапив до нас у прокат. Бо настільки близькі його теми українцям.

Rang De Basanti (2006), 157 хв
реж. Ракеш Омпракаш Мера
Амір Хан, Сога Алі Хан, Сідгарт Нараян, Кунал Капур, Атул Кулькарні, Шарман Джоші, Еліс Петтен
... П'ятеро лайдаків горя не знають, гасають на мотоциках, заливаються наввипередки пивом, оцінюють дівиць за 10-бальною системою. Шоста в компанії - дівчина-розумниця, яка ніяк не може напоумити парубків.
І тут як сніг на голову одна білявка з Лондона пропонує їм ролі у своєму майбутньому документальному фільмі. Сью хоче, аби світ почув історію зі щоденника її дідуся. Британський офіцер у колоніальній Індії, він змушений був придушувати повстання, вішати їх, а потім - молитися за їхні душі... Дівчині доведеться довго чекати, поки гуляки вивчать напам'ять хоч пару рядків зі сценарію і перестануть реготати.
Коли фільм уже майже знято, трапляється лихо і лише тоді герої розуміють, наскільки вони зжилися з образами тих повстанців, яких вони грають і які боролися за незалежність Індії. Сюжет із 30-х років дедалі химерніше переплітається з сучасними подіями. (-:Якщо хтось не розрізняє сучасні косухи і традиційні чалми, то ретро-сцени спеціально зняті в шафрановій сепії. Шафрановий - це верхній колір індійського прапора, національний колір країни, тому має глибОООке смислове навантаження:-)
"Лайдаки" кидають виклик державні. Адже це тільки на словах Індія - найбільша демократія у світі. Так то це наскрізь прогнила і наскрізь корумпована система. Як і їхні паралельні герої, хлопці закінчують погано.

Розфарбуй у шафрановий - це кінематографія-не-відведеш-очей, музика улюбленого композитора А. Р. Рамана (я ще про нього напишу!) і дуже динамічний сюжет. (Що, на жаль, нечасто буває в боллівудській графоманській фільмотеці). Фільм маніфестальний, але в жодному разі не примітивний і не дає легких відповідей. Серед головних - мегазірка Амір Хан (теж іще напишу, обожнюю його, він знімається мало, але яскраво!) і британка Еліс Петтен, якій довелося вивчити гінді для цієї ролі. До речі, неіндійці, тим паче європеоїди, дУУУУУже рідко знімаються в головних ролях, та ще й позитивних. Зазвичай тільки в камео і грають усяких негідників:)
Стрічка виграла 7 Фільмфейр (Filmfare) - премія-аналог Оскара, у т. ч. найкращі фільм, режисура, музика. Ще минулого року її подавали на Оскара, правда вона так і не втрапила у п'ятірку номінантів. Тільки подумати: українці подавали якусь там слізно-пласку "Аврору" та ще й скиглили, що от, знову не пройшли. Хай би подивилися Rang De Basanti і повчилися!

Ми тут любимо, включно зі мною, поговорити: типу треба не вмирати за незалежність, а жити для неї. Але ми забуваємо, що донедавна були такі умови, що не можна було жити вільно дихаючи. Ще кажемо таке: у тому, щоб сунути поліцаю в кулак 20 грн, нічо такого нема. Але коли всунення набирає глобальних масштабів, то масово гинуть люди. А найбільше любимо просторікувати: у нас цивілізація, прогрес, і ми цілком круті європейські чуваки. Але в деяких аспектах ми сидимо в тому ж болоті, що і на початку минулого століття.
Під кінець збочилося на памфлет, але месидж був такий: це абсолютний маст-сі, який багато критиків уже назвали найкращим боллівудським фільмом.